Чистий прибуток. Розрахунок та використання у фінансовому плануванні

Чистий прибуток - це фінансовий показник, який відображає остаточний фінансовий результат діяльності підприємства після вирахування всіх витрат, податків та інших обов'язкових платежів. Простіше кажучи, це сума грошей, яка залишається у розпорядженні підприємства після сплати всіх рахунків і може бути розподілена між власниками або реінвестована в бізнес.
Часто чистий прибуток називають "підсумковою цифрою" або "останнім рядком", оскільки він знаходиться внизу звіту про фінансові результати і є одним з найважливіших показників ефективності бізнесу. Саме за цим показником інвестори та власники оцінюють успішність компанії, порівнюють її з конкурентами та приймають стратегічні рішення щодо майбутнього розвитку.

Формула розрахунку чистого прибутку

Існує кілька способів розрахунку чистого прибутку, але базова формула виглядає так:

Чистий прибуток = Валовий дохід - Загальні витрати - Податки

Детальніше цей розрахунок можна представити у вигляді:

Чистий прибуток = Виручка - Собівартість реалізованої продукції - Операційні витрати - Відсотки за кредитами - Податки

де:

• Виручка - загальна сума доходів від реалізації продукції, товарів або послуг;
• Собівартість реалізованої продукції - прямі витрати на виробництво товарів/послуг;
• Операційні витрати - адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати;
• Відсотки за кредитами - фінансові витрати на обслуговування позик;
• Податки - податок на прибуток та інші обов'язкові платежі.

Послідовність розрахунку чистого прибутку

Розрахунок чистого прибутку відбувається поетапно, і кожен етап дає важливу інформацію про фінансовий стан підприємства. Розпочинається все з розрахунку валового прибутку, який показує різницю між виручкою та собівартістю реалізованої продукції. Цей показник демонструє, наскільки ефективно підприємство виробляє свої товари чи послуги.

Наступним кроком є розрахунок операційного прибутку (EBIT – Earnings Before Interest and Taxes), який отримується шляхом віднімання операційних витрат від валового прибутку. Операційний прибуток показує результати основної діяльності підприємства, ігноруючи структуру його капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) та податкове навантаження.

Далі розраховується прибуток до оподаткування - від операційного прибутку віднімаються фінансові витрати (відсотки за кредитами) та додаються фінансові доходи (відсотки за депозитами, дивіденди від інвестицій тощо). Цей показник відображає фінансовий результат з урахуванням структури капіталу.

І нарешті, чистий прибуток розраховується шляхом віднімання податку на прибуток від прибутку до оподаткування. Саме чистий прибуток є тією сумою, яка повністю належить власникам підприємства і може бути розподілена на їхній розсуд.

Приклад розрахунку чистого прибутку

Щоб краще зрозуміти процес розрахунку чистого прибутку, розглянемо умовне підприємство з такими фінансовими показниками за місяць:

• Виручка від реалізації продукції: 500 000 грн.
• Собівартість реалізованої продукції: 300 000 грн.
• Адміністративні витрати: 50 000 грн.
• Витрати на збут: 30 000 грн.
• Відсотки за кредитами: 15 000 грн.
• Ставка податку на прибуток: 18%.

Спочатку розраховуємо валовий прибуток, віднімаючи від виручки собівартість реалізованої продукції: 500 000 - 300 000 = 200 000 грн. Цей показник свідчить, що підприємство ефективно управляє прямими витратами на виробництво, адже валова маржа становить 40% (200 000 / 500 000 × 100%).

Далі визначаємо операційний прибуток, віднімаючи від валового прибутку операційні витрати: 200 000 - 50 000 - 30 000 = 120 000 грн. Значення операційного прибутку показує, що навіть після врахування адміністративних та збутових витрат підприємство залишається прибутковим.

Наступним кроком розраховуємо прибуток до оподаткування, віднімаючи від операційного прибутку фінансові витрати: 120 000 - 15 000 = 105 000 грн. Тепер видно, як відсотки за кредитами впливають на прибутковість підприємства.

І нарешті, обчислюємо чистий прибуток, віднімаючи податок на прибуток від прибутку до оподаткування: 105 000 - (105 000 × 18%) = 105 000 - 18 900 = 86 100 грн. Отже, чистий прибуток підприємства за місяць становить 86 100 грн.

Показники на основі чистого прибутку

На основі чистого прибутку розраховують низку важливих фінансових коефіцієнтів, які дозволяють оцінювати ефективність діяльності підприємства з різних ракурсів. Рентабельність продажів (ROS – Return on Sales) обчислюється як відношення чистого прибутку до виручки та показує, скільки копійок чистого прибутку приносить кожна гривня виручки. Вона є індикатором цінової політики підприємства та його здатності контролювати витрати.

Рентабельність активів (ROA – Return on Assets) розраховується як відношення чистого прибутку до середньої вартості активів підприємства. Цей показник демонструє ефективність використання всіх активів підприємства незалежно від джерел їх формування. Він є особливо важливим для капіталомістких галузей.

Рентабельність власного капіталу (ROE – Return on Equity) – це відношення чистого прибутку до середньої вартості власного капіталу підприємства. Показник показує, скільки прибутку генерує кожна гривня, вкладена власниками, і є одним з найважливіших для інвесторів при прийнятті рішень.

Для акціонерних товариств також розраховують прибуток на акцію (EPS – Earnings Per Share) – відношення чистого прибутку, доступного для розподілу між власниками звичайних акцій, до середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу. Цей показник є ключовим для акціонерів та інвесторів і часто використовується для оцінки вартості компанії.

Використання чистого прибутку у фінансовому плануванні

Розподіл прибутку

Після отримання чистого прибутку підприємство постає перед важливим питанням як його розподілити. Існує кілька основних напрямків використання чистого прибутку. Виплата дивідендів акціонерам або власникам є одним з найпоширеніших варіантів розподілу прибутку, особливо для зрілих компаній зі стабільним грошовим потоком. Дивідендна політика має бути збалансованою, щоб задовольнити інтереси інвесторів, але не позбавити підприємство ресурсів для розвитку.

Частина прибутку може спрямовуватися на створення резервного фонду, який призначений для покриття непередбачених витрат, збитків або фінансування потреб у складні періоди. Наявність такого фонду підвищує фінансову стійкість підприємства та його здатність протистояти кризовим явищам.

Реінвестування в бізнес для розширення діяльності - це ще один спосіб використання чистого прибутку, характерний для компаній, що активно розвиваються. Прибуток може бути спрямований на придбання нового обладнання, розробку нових продуктів, вихід на нові ринки, модернізацію виробництва тощо. Такий підхід може принести значно більшу віддачу в майбутньому порівняно з виплатою дивідендів.

Погашення заборгованості є особливо актуальним для підприємств з високим рівнем позикового капіталу. Зменшення заборгованості покращує структуру балансу, знижує фінансові ризики та зменшує майбутні витрати на обслуговування боргу. Нарешті, частина прибутку може бути спрямована на матеріальне заохочення працівників у вигляді премій, бонусів, додаткових соціальних пакетів, що сприяє підвищенню мотивації персоналу та, як наслідок, продуктивності праці.

Планування зростання бізнесу

Чистий прибуток є основним внутрішнім джерелом фінансування розвитку бізнесу. При плануванні зростання важливо визначити, яка частка прибутку може бути реінвестована без шкоди для поточної діяльності та виплати дивідендів. Ця частка залежить від стадії життєвого циклу підприємства, його галузевої специфіки, ринкової кон'юнктури та стратегічних цілей.

Під час планування необхідно оцінити, які інвестиції потрібні для досягнення цільових показників зростання. Це можуть бути інвестиції в розширення виробничих потужностей, автоматизацію процесів, дослідження та розробки, маркетингові кампанії тощо. Кожен напрямок інвестування має бути обґрунтований з точки зору очікуваної прибутковості та стратегічної важливості.

Важливо також враховувати співвідношення власних і позикових коштів при фінансуванні зростання. Використання лише внутрішніх джерел (чистого прибутку) може забезпечити більш стійке, але повільніше зростання. Залучення додаткового позикового капіталу дозволяє прискорити темпи зростання, але підвищує фінансові ризики та зменшує майбутні прибутки через необхідність обслуговування боргу.

Бюджетування

При складанні бюджету на наступний період чистий прибуток відіграє центральну роль. Спочатку встановлюється цільовий показник чистого прибутку, якого підприємство прагне досягти. Це може бути певна абсолютна сума або показник рентабельності, наприклад, цільова рентабельність продажів або власного капіталу.

На основі цільового показника прибутку формується план доходів і витрат. При цьому визначаються необхідні обсяги продажів, ціни на продукцію, планова собівартість, бюджети на адміністративні витрати, маркетинг тощо. Важливо, щоб усі ці параметри були реалістичними та узгодженими між собою.

Якщо запланований прибуток виявляється недостатнім, розробляються заходи щодо оптимізації витрат та збільшення доходів. Це може включати підвищення цін, розширення асортименту, пошук нових каналів збуту, скорочення непродуктивних витрат, підвищення ефективності виробництва тощо. Важливо, щоб ці заходи були конкретними, вимірюваними та мали відповідальних виконавців.

Оцінка ефективності інвестицій

Для прийняття інвестиційних рішень використовують прогнозовані показники чистого прибутку. Одним з основних інструментів є розрахунок окупності інвестицій (ROI – Return on Investment) - відношення очікуваного прибутку до обсягу інвестицій. Цей показник дозволяє порівнювати різні інвестиційні проекти між собою та з альтернативними варіантами вкладення коштів.

При оцінці інвестиційних проектів також важливо оцінити вплив інвестицій на майбутній чистий прибуток. Для цього будують фінансові моделі, які враховують зміну виручки, витрат, податкового навантаження тощо в результаті реалізації проекту. Аналіз чутливості дозволяє оцінити, як зміниться чистий прибуток при зміні ключових параметрів проекту – обсягів продажів, цін, витрат тощо.

Порівняння альтернативних інвестиційних проектів здійснюється на основі таких показників, як чиста приведена вартість (NPV – Net Present Value), внутрішня норма прибутковості (IRR – Internal Rate of Return), дисконтований період окупності та інших. Усі ці показники базуються на прогнозі чистого прибутку на весь період реалізації проекту.

Прогнозування грошових потоків

Чистий прибуток є основою для прогнозування грошових потоків підприємства, хоча між ними існує суттєва різниця. Справа в тому, що чистий прибуток розраховується за методом нарахування, тоді як для оцінки реальної платоспроможності підприємства важливі фактичні грошові надходження та витрати.

Для переходу від чистого прибутку до грошового потоку від операційної діяльності необхідно внести кілька коригувань. По-перше, до чистого прибутку додаються негрошові витрати, такі як амортизація, оскільки вони зменшують прибуток, але не є реальним відтоком грошових коштів. По-друге, враховуються зміни в оборотному капіталі – дебіторській та кредиторській заборгованості, запасах тощо. Збільшення дебіторської заборгованості або запасів означає, що частина виручки, врахованої при розрахунку прибутку, ще не надійшла у вигляді грошових коштів. І навпаки, збільшення кредиторської заборгованості означає, що частина витрат, врахованих при розрахунку прибутку, ще не оплачена.

На основі операційного грошового потоку і з урахуванням інвестиційної та фінансової діяльності визначається обсяг вільних грошових коштів (Free Cash Flow) – сума, яка може бути спрямована на виплату дивідендів, погашення боргу, викуп акцій тощо без шкоди для операційної діяльності підприємства.

Фактори, що впливають на чистий прибуток

Внутрішні фактори

Управління доходами є ключовим внутрішнім фактором, що впливає на чистий прибуток. Цінова політика підприємства безпосередньо впливає на виручку – підвищення цін збільшує дохід від кожної одиниці проданої продукції, але може зменшити обсяг продажів. Знаходження оптимального рівня цін, який максимізує загальну виручку, є складним завданням, яке вимагає аналізу еластичності попиту, дій конкурентів, сприйняття цінності продукту споживачами тощо.

Асортиментна політика також суттєво впливає на прибутковість. Різні товари або послуги мають різну рентабельність, і оптимізація асортименту може значно підвищити загальну прибутковість підприємства. Важливо регулярно аналізувати рентабельність кожної товарної групи та концентруватися на найбільш прибуткових сегментах, одночасно знижуючи частку низькорентабельних товарів.

Обсяги продажів напряму визначають виручку підприємства. Для їх збільшення використовуються різноманітні маркетингові інструменти - реклама, програми лояльності, просування в соціальних мережах, розширення каналів збуту тощо. Важливо, щоб витрати на ці заходи не перевищували додатковий прибуток, який вони генерують.

Управління витратами є не менш важливим фактором впливу на чистий прибуток. Оптимізація собівартості продукції досягається шляхом підвищення ефективності виробництва, впровадження нових технологій, пошуку дешевших постачальників сировини та матеріалів, зниження відходів виробництва тощо. Контроль операційних витрат передбачає жорстке бюджетування адміністративних та збутових витрат, регулярний аналіз їх доцільності та ефективності.

Ефективність використання ресурсів - матеріальних, трудових, фінансових – безпосередньо впливає на рівень витрат. Підвищення продуктивності праці, зниження енергоємності виробництва, оптимізація логістичних процесів, зменшення простоїв обладнання – все це дозволяє виробляти більше продукції з тією ж кількістю ресурсів або ту ж кількість продукції з меншими ресурсами.

Фінансова політика підприємства також значно впливає на чистий прибуток. Структура капіталу (співвідношення власного та позикового капіталу) визначає рівень фінансових витрат на обслуговування боргу. Висока частка позикового капіталу збільшує фінансовий важіль, що може як підвищити рентабельність власного капіталу, так і збільшити фінансові ризики.

Управління заборгованістю включає контроль за строками оплати кредиторської та дебіторської заборгованості, рефінансування дорогих кредитів, використання відстрочок платежів тощо. Ефективне управління заборгованістю дозволяє знизити фінансові витрати та поліпшити грошовий потік підприємства.

Інвестиційна політика визначає, яка частина прибутку реінвестується в розвиток бізнесу, а яка виплачується у вигляді дивідендів. Правильний баланс між цими напрямками дозволяє підтримувати стійкий ріст прибутку в довгостроковій перспективі.

Зовнішні фактори

Ринкові умови є одним з ключових зовнішніх факторів, що впливають на чистий прибуток. Кон'юнктура ринку – співвідношення попиту і пропозиції – визначає можливості підприємства щодо встановлення цін та нарощування обсягів продажів. У періоди зростання ринку легше збільшувати виручку та прибуток, тоді як на стагнуючому ринку конкуренція посилюється, і підприємства змушені знижувати ціни або збільшувати витрати на маркетинг.

Дії конкурентів можуть суттєво вплинути на прибутковість підприємства. Зниження цін конкурентами вимагає аналогічних дій або підкреслення унікальних переваг продукту, які виправдовують вищу ціну. Вихід на ринок нових гравців з інноваційними продуктами може знизити попит на продукцію підприємства. Тому важливо постійно моніторити конкурентне середовище та оперативно реагувати на зміни.

Зміни споживчого попиту, обумовлені зміною смаків, вподобань, купівельної спроможності споживачів, технологічними інноваціями тощо, можуть як створювати нові можливості для підприємства, так і загрожувати його прибутковості. Здатність прогнозувати ці зміни та адаптуватися до них є запорукою стабільного прибутку.

Макроекономічні фактори також суттєво впливають на чистий прибуток. Інфляція призводить до зростання витрат підприємства на сировину, матеріали, оплату праці тощо. Якщо підприємство не може адекватно підвищувати ціни на свою продукцію, його рентабельність знижується. Крім того, інфляція знецінює грошові активи підприємства та дебіторську заборгованість.

Валютні курси особливо важливі для підприємств, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Девальвація національної валюти підвищує конкурентоспроможність експортерів, але збільшує витрати імпортерів. Волатильність валютних курсів створює додаткові ризики для бізнесу та ускладнює фінансове планування.

Ставки кредитування визначають вартість позикового капіталу для підприємства. Підвищення процентних ставок збільшує фінансові витрати та знижує чистий прибуток. Крім того, високі ставки ускладнюють реалізацію інвестиційних проектів, які могли б забезпечити зростання прибутку в майбутньому.

Регуляторне середовище також значно впливає на прибутковість бізнесу. Зміни податкового законодавства, зокрема, підвищення ставок податків або скасування пільг, безпосередньо зменшують чистий прибуток. Введення нових галузевих норм та правил може вимагати додаткових витрат на їх дотримання – встановлення очисного обладнання, зміну технологічних процесів, навчання персоналу тощо.

Регуляторні обмеження, такі як цінове регулювання, квоти на виробництво чи імпорт, обмеження на рекламу певних товарів, можуть суттєво обмежувати можливості підприємства щодо максимізації прибутку. Підприємства, які працюють у галузях з жорстким регулюванням, повинні враховувати ці обмеження при стратегічному та оперативному плануванні.

Обмеження показника чистого прибутку

Незважаючи на важливість чистого прибутку як фінансового показника, він має певні обмеження, які необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень. Одним з головних обмежень є те, що чистий прибуток не відображає реальний рух грошових коштів. Підприємство може бути прибутковим, але відчувати дефіцит грошових коштів через затримки в оплаті від клієнтів, необхідність інвестувати в запаси або основні засоби, виплату кредитів тощо. І навпаки, підприємство може мати від'ємний прибуток, але позитивний грошовий потік, наприклад, якщо воно отримує передоплату від клієнтів або має значні негрошові витрати, такі як амортизація.

Інше обмеження полягає в тому, що чистий прибуток залежить від облікової політики підприємства. Різні методи обліку амортизації, запасів, резервів можуть давати різні значення прибутку при тих самих фактичних операціях. Наприклад, метод прискореної амортизації зменшує прибуток у перші роки експлуатації основних засобів порівняно з лінійним методом. Метод FIFO (First In, First Out) для обліку запасів дає вищий прибуток у період інфляції порівняно з методом LIFO (Last In, First Out).

Чистий прибуток також не враховує вартість капіталу, тобто не показує, чи перевищує прибуток вартість інвестованого капіталу. Навіть якщо підприємство є прибутковим, воно може не створювати вартості для власників, якщо прибуток нижчий за очікувану дохідність інвестицій. Для врахування цього фактора використовують показники економічної доданої вартості (EVA – Economic Value Added) або акціонерної доданої вартості (SVA – Shareholder Value Added).

Нарешті, зосередження лише на чистому прибутку може призвести до короткострокової орієнтації в управлінні підприємством. Менеджери можуть жертвувати довгостроковими інвестиціями заради поточного прибутку, що шкодить стратегічним інтересам підприємства. Наприклад, скорочення витрат на дослідження та розробки, навчання персоналу, маркетинг може підвищити прибуток у короткостроковій перспективі, але знизити конкурентоспроможність підприємства в довгостроковій перспективі.

Чистий прибуток є ключовим показником фінансової ефективності бізнесу та основою для прийняття стратегічних і оперативних управлінських рішень. Він відображає кінцевий результат діяльності підприємства після врахування всіх доходів, витрат та податків. Правильний розрахунок та інтерпретація цього показника дозволяють керівництву та власникам бізнесу оцінювати результати діяльності, планувати розвиток, приймати рішення щодо інвестицій та розподілу ресурсів.

Якщо у вас виникла потреба у автоматизації розрахунку даного показника для вашого підприємства чи бізнесу, звертайтесь до фахівців Софтінформ. Ми компанія з більш ніж 20 річним досвідом у автоматизації бізнесу реалізували понад 500 проектів і зможемо швидко та якісно виконати вашу задачу "під ключ". Для безкоштовної консультації та демо програми телефонуйте +38 (067) 190-98-11 (Вайбер, Телеграм) або залишайте заявку у формі під дописом.