Зміни в бухобліку з 2026 року, що це означає для автоматизації обліку

Починаючи з 1 січня 2026 року бюджетні установи працюватимуть за оновленими правилами бухгалтерського обліку, затвердженими Мінфіном наприкінці 2025 року. Формально зміни стосуються Плану рахунків, Порядку № 1219 та методичних рекомендацій з облікової політики. Проте на практиці вони безпосередньо впливають на логіку автоматизації, структуру довідників, аналітик і звітності в облікових системах.

Найбільш відчутні наслідки ці нововведення матимуть для програмного забезпечення, яке використовується сьогодні у держсекторі: BAS, спеціалізовані галузеві конфігурації, самописні рішення, а також гібридні моделі, де частина обліку досі ведеться вручну або в Excel.

Новий позабалансовий субрахунок 075: нові вимоги до даних і аналітики

Запровадження позабалансового субрахунку 075 для обліку невідшкодованих втрат і збитків, завданих унаслідок збройної агресії РФ, змінює сам підхід до накопичення інформації про збитки.

Якщо раніше такі дані часто фіксувалися у вигляді окремих довідок, файлів або позасистемних розрахунків, то тепер вони мають вестися системно та довгостроково — до моменту отримання рішення про відшкодування або судового рішення, незалежно від того, чи відбудеться компенсація взагалі.

Для автоматизованих систем це означає:

• необхідність окремого контуру позабалансового обліку, який не «губиться» при закритті періодів;
• підтримку зберігання первинних оцінок збитків, актів оцінки та звітів у зв’язці з бухгалтерськими записами;
• можливість вести такі суми без обмеження трирічним строком, що важливо для архітектури бази даних і політик очищення історії.

Системи, які не мають повноцінної підтримки позабалансового обліку або обмежують його лише номінальними регістрами, потребуватимуть доопрацювання.

Визнання дебіторської заборгованості та доходів: автоматичні сценарії обліку

Після отримання рішення про відшкодування збитків установа повинна:

• зменшити залишок на субрахунку 075;
• одночасно визнати дебіторську заборгованість;
• відобразити доходи в сумі, що підлягає відшкодуванню.

З точки зору автоматизації це означає, що облікова система має підтримувати чіткі сценарії переходу: від позабалансового накопичення до балансових рахунків та фінансового результату.

У ручному режимі такі операції завжди супроводжувалися ризиком помилок. Тепер, коли таких операцій ставатиме більше, без налаштованих автоматичних проводок, шаблонів операцій і контролю кореспонденцій стабільна робота бухгалтерії буде ускладнена.

Аналітичний облік пошкоджених активів: новий рівень деталізації в системах

Окремий блок змін стосується аналітичного обліку активів, які внаслідок агресії були пошкоджені, знищені, викрадені або над якими втрачено контроль.

Мінфін фактично закріпив підхід, який раніше застосовувався фрагментарно: такі активи не списуються автоматично, а продовжують обліковуватися на балансі до ухвалення відповідного рішення.

Для автоматизованих систем це означає:

• необхідність розширення аналітик по основних засобах, капітальних інвестиціях, запасах;
• підтримку станів активу (пошкоджений, знищений, втрачений контроль);
• паралельний облік первісної вартості, накопиченого зносу та втрат від зменшення корисності.

У програмному забезпеченні, де облік основних засобів реалізований спрощено або без аналітичних розрізів, ці вимоги створять суттєве навантаження на доопрацювання.

Аналітичні субрахунки: виклик для довідників і структури рахунків

Приклад із субрахунком 1013 і аналітичними рахунками для будівель чітко демонструє нову тенденцію: аналітика переходить із довільної у формалізовану.

Для облікових систем це означає:

• зміну структури довідників рахунків;
• необхідність контролю коректності віднесення активів саме на «пошкоджені», «знищені» або «втрата контролю»;
• адаптацію звітів, які раніше працювали лише з базовими субрахунками.

Також важливо, що аналітичні рахунки рекомендується відкривати не лише для активів, а й для обліку зносу, що потребує доопрацювання механізмів амортизації в системі.

Позабалансовий рахунок 07: зміни для аналітики і звітності

Оновлення правил аналітичного обліку за позабалансовим рахунком 07 змінює підхід до структурування даних. Тепер аналітика має вестися:

• за видами активів;
• за фактом списання або продовження обліку на балансі;
• з урахуванням місцезнаходження активів і втрати контролю.

Для програмного забезпечення це означає, що звичайний перелік «об’єкт — сума» вже не достатній. Потрібна багатовимірна аналітика, яка напряму впливає на складність звітів і швидкодію системи.

Зміни до облікової політики: формалізація в системі, а не «на папері»

Оновлені вимоги до облікової політики означають, що багато рішень, які раніше існували лише у вигляді внутрішніх наказів, мають бути реалізовані безпосередньо в обліковій системі.

Йдеться, зокрема, про:

• правила аналітичного обліку пошкоджених активів;
• структуру робочого плану рахунків;
• перелік показників фінансової звітності для консолідації.

Без відображення цих правил у ПЗ облікова політика фактично залишатиметься декларативною.

Які зміни потрібні з точки зору автоматизації обліку

Зміни, які набирають чинності з 2026 року, — це не лише коригування бухгалтерських норм. Вони формують нові вимоги до інформаційних систем у державному та корпоративному секторі.

Для більшості установ і організацій це означає:

• потребу в доопрацюванні існуючих облікових конфігурацій;
• перегляд підходів до позабалансового обліку;
• посилення ролі аналітики та структурованих даних;
• зменшення можливостей «ручного» або позасистемного обліку.

Працюєте за новими правилами з 2026 року, але облікова система не адаптована? Допоможемо привести BAS та інше облікове ПЗ у відповідність до вимог 2026 року: позабалансовий облік, аналітика, коректні проводки. Телефонуйте +38 (067) 190-98-11 (Вайбер, Телеграм) або залишайте заявку у формі під дописом.